середу, 29 квітня 2015 р.

Вірші про бібліотеку та бібліографію. Віртуальний бібліограф. ХОУНБ ім. О. Гончара









                 

                   


 Нижеголенко Валентина
  


Бібліотека - мій бальзам
Пірнаю я у море книг,
І насолоду з цього маю,
Бібліотека - мій бальзам,
Який я розумом сприймаю.
Бібліотека - світ знання,
Тож люди йдуть щодня до неї.
В ній і почуття,
Поради є і є ідеї.
Абонемент, читальний зал –
Книжковий храм і центр культури.
Тут затамуєш навіть дух,
Якщо ти ніжної натури.
Цей дух незримо окриля,
Підносить нас до неба, А
як зануришся в книжки,
Нічого кращого й не треба.
Бібліотека - мій бальзам,
Життя своє їй присвятила.
Вона мені, як рідний дім,
Завжди жадана, люба, мила.

суботу, 25 квітня 2015 р.

День скорботи."В ніч із забуття йде страшне створіння - атомне дитя"./ до річниці Чорнобильської трагедії/







Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986року).
Чорно́бильська катастро́фа екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.
Причини аварії
Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному:
  • проведення експерименту будь-якою ціною, незважаючи на зміну стану реактора;
  • вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим;
  • замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.
У сучасному викладі, причини аварії такі:
  • реактор був неправильно спроектований і небезпечний;
  • персонал не був проінформований про небезпеки;
  • персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
  • відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.
Наслідки аварії
З двох наявних приладів для вимірювання радіації на 1000 рентген на годину один вийшов з ладу, а інший був недоступний через завали. Тому в перші години аварії ніхто точно не знав реальних рівнів радіації в приміщеннях блоку і довкола нього. 



Вогонь гасили до 5 години ранку. У середині четвертого блоку його вдалося загасити лише до 10 травня 1986 року, коли більша частина графіту згоріла.
Поширення радіації
Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Велику Британію та острів Мен.

У перші хвилини та години аварії думалося, що лиха вдасться уникнути і все закінчиться тільки пожежею. І, хоч партійні та державні органи були проінформовані одразу ж, термінових заходів вони не вжили. Свідчить Людмила Харитонова, інженер ЧАЕС: «У суботу, 26 квітня вже готувалися до свята Першотравня. Весна. Квітнуть сади. Я зранку попрала і розвісила на балконі білизну. Діти пішли до школи, малюки грали на вулиці в пісочниці, каталися на велосипедах…..Після обіду почали мити місто. Діти повернулися зі школи. Там їх попередили, щоб не виходили на вулицю, а вдома робили вологе прибирання. Тоді до свідомості дійшло, що це серйозно».
 "Дитяча біль".
 "Зона відчуження".


Вшанування пам'яті
Зараз у Києві діє національний музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.
В Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом: «І мертвим, і Живим та Ненародженим.» На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: «Тим, хто врятував світ».
Слід зауважити, що пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. 
 
Сьогодні ми, українці, на своїх плечах продовжуємо нести основний тягар катастрофи. ЇЇ трагічні наслідки не будуть давати нам спокою ще багато  років ...

Пам’яті Чорнобиля
Бездумно нищимо природу,
Втручаємось в незнану суть!
І так від роду і до роду,
Ніяк не можемо збагнуть:
Що навкруги ніщо не вічне,
І ми – лиш мить на цій Землі,
А після нас настане вічність
Така, яку збудуєм МИ.
І прийдуть діти та онуки
На куряву від попелищ,
Де вже течуть отруйні ріки,
Й Чорнобиля панує ніч.
Не переймаючись бідою,
Ми за комфорту певну мить
Готові згубною ціною – Життям нащадків заплатить!!!